КЗО "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЛІЦЕЙ "ГАРМОНІЯ" ДОР"

 




СТОРІНКА ПСИХОЛОГА

 

 

 

За підтримки Дніпропетровської обласної ради у Нікополі,

 на базі КЗО «Нікопольський ліцей «Гармонія» ДОР,  розпочали впровадження регіонального пілотного проєкту «Сила підтримки».

 

Це тренінги для вчителів району, теоретичні та практичні заняття аби навчити педагогів надавати першу психологічну допомогу учням.

 «Наші педагоги працюють у важких умовах. І я кажу не тільки про організацію освітнього процесу. Постійні тривоги, обстріли, ракетні загрози - усе це дуже сильно впливає на психологічний стан і самих викладачів, і, в першу чергу, учнів. В разі екстрених ситуацій у викладача немає можливості допомогти дітям, знаходячись поряд. Тому вчителі повинні знати, як діяти у таких випадках, які слова говорити, як заспокоїти дитину, які поради дати», - зазначив Микола Лукашук.

Заняття з елементами тренінгів для нікопольських освітян проводять спеціалісти КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Види дитячої агресії: що робити батькам

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Коли дитину хтось ображає або вона сердиться, їй хочеться завдати фізичної шкоди: штовхнути або вдарити.

Непряма агресія спрямована на неживі предмети: грюкнути дверима або жбурнути іграшку. Вона проявляється, коли дитина розуміє — бити людину не можна. Тоді вона спрямовує агресію на щось інше. Часто на хатніх тварин.

Чому це відбувається?

Якщо дитину карають фізично або поміж однолітків хтось проявляє фізичну агресію. Їй хтось показав, що так можна поводить у стресовій ситуації, тому вона наслідує приклад.

Що робити батькам?

Пряма та непряма агресія свідчить про одне — дитина злиться, її щось турбує. Не сваріть. Приділяйте більше часу розмовам: про почуття, про те, що засмучує та сердить. Можливо, дитині важко відповідати вашим очікуванням або їй бракує вашої уваги, любові та ніжності.

ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина висловлює негативні почуття за допомогою крику, вереску, погроз.

Чому це відбувається?

Така дитина часто невпевнена у собі, сумнівається. Усередині неї існує конфлікт, що вона не може правильно виявити.

Що робити батькам?

Запобігти вербальній агресії важко. Важливішою є реакція батьків та такий вислів емоцій. Важливо зрозуміти: чому дитина це сказала, що спонукало її. Висловлюйте почуття дитини називаючи причину її негативних емоцій: «Ти так говориш, бо образився на мене через те, що я не купила тобі іграшку. Мені неприємно таке чути».

ПРИХОВАНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина терпить та не виявляє своїх емоцій ані словами, а ні діями. Маркерами такої агресії є:

сни, у яких на батьків нападає звір;

дитина може не малювати того члена родини, на якого ображається;

ніби навмисне дитина не чує та забуває прохання дорослого, хоча вона насправді не чує та забуває;

у пісочниці дитина може закопувати іграшки.

Чому це відбувається?

Дитина відчуває страх. Вона боїться щось відповісти чи зробити, коли батьки її сварять. Часто таке відбувається, коли із дитиною занадто суворі або фізично карають.

Що робити батькам?

Проявляти більше уваги та любові до дитини, аби вона почувалася у безпеці. Спостерігати за її взаємодією з іншими. Розмовляти про почуття та емоції дитини. Прихована агресія — це страшний ворог. Емоції врешті-решт знайдуть вихід.

АУТОАГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина завдає собі фізичної шкоди: б’є, дряпає, гризе нігті, негативно про себе висловлюється.

Чому це відбувається?

Дитині бракує сміливості відповісти кривдникові, а негативні емоції залишаються. Тому дитина спрямовує їх на себе, показуючи, що вона і сама себе покарає. Часто у дитини виникає відчуття, що вона вчинила щось не так, отже, щоб уникнути покарання дорослих, у неї вмикається аутоагресія.

Що робити батькам?

Якщо ви стали свідком аутоагресії дитини, скажіть, що вам боляче на це дивитися, і виходьте із кімнати. Аутоагресивні діти зазвичай дуже слухняні, вони не люблять засмучувати батьків. Тому коли малюк прибіжить до вас, цілуйте його, обіймайте та демонструйте свою любов. Саме любов батьків та підтримка допоможуть дитині позбутися аутоагресії.

 

 

 

 

 

За дослідженням МБО «Служба порятунку дітей» 73% дітей не розкажуть батькам те, що вони зіштовхнулись з онлайн-загрозою. Діти часто приховують все, що вони роблять в соціальних мережах, бо бояться, що батьки заберуть в них гаджет чи заборонять з кимось спілкуватись. Але соціальні мережі — це частина життя дитини, тому батькам важливо ставитися з повагою до цієї частини та особистого простору дитини.

 Водночас варто дбати і про безпеку в інтернеті. Ось декілька порад,
що допоможуть запобігти цькуванню онлайн:

1. Коли ви даєте дитині будь-який гаджет, то важливо самим розібратись, якими встановленими додатками дитина може користуватись.
2. В кожній соцмережі варто поставити налаштування конфіденційності та
безпеки. Окремий гайд для батьків по цих налаштуваннях за посиланням:
bit.ly/46J80uT
3. Поговоріть з дитиною, що якщо вона відчуває себе погано після того, як
сидить в соцмережах чи з кимось спілкується онлайн — це не ок і вона може прийти до батьків з цим.
4. Поясніть, що потрібно бути відповідальними в інтернеті. Дитині може здаватися, що в мережі вона може говорити те, що не сказала б реальному житті. Поясніть, що інтернет це такий самий простір, де можна ранити іншу людину своїми словами або ж нашкодити собі, довірившись незнайомцям.

Якщо ви зрозуміли, що ваша дитина піддається цькуванню в інтернеті,
звертайтеся за безкоштовною консультацією на гарячу лінію Ла страда за номером 0 800 500 225.